П`ятниця, 29.03.2024, 09:14
Вітаю Вас Простой прохожий | RSS
Музика та навчання - сайт Dj Kvinta
Головна » Статті » Інше - різне

Філософія
ЛіС

1. Головні методичні засади курсу Ліс


- цілісність і систематичність відтворення обєктів вивчення ліс через їх цілісне бачення та їх взаємозвязок

- головним предметом вивчення є сама людина

- систематичність – поєднання у змісті і процесі викладання курсу, різних форм практичного освоєння дійсності та різних джерел інформації

- розвиток особистості- формування особистісних якостей учнів, переконань, установок, ціннісних орієнтацій

- відкритість – спрямована на вироблення сприйняття будь-якої нової інформації і без упереджень ставитись до різних точок зору, а також до цінностей, що репрезентують різні світогляди і культури

- органічне поєднання локального і глобального; національного та загальнолюдського

- вивчення курсу повинне виробляти толерантність людських взаємин

2. Дати загальну характеристику навчальної програми курсу ліс

Курс ліс почав викладатисься в школах з 1992р. Необхідність запровадження цього курсу пояснюється такими причинами: потребою у проведенні змісту шкільної освіти у відповідність сучасного стану наукового пізнання, в якому великого значення набувають соціально гуманітарні та гуманітарні науки

Провідні тенденції розвитку сучасної освіти вимагають збагачення її змісту за захунок включення знань таких наук як: філософія, соціологія, психологія, економіка, політологія, культурологія.

Включення в програму такої кількості предметів є нереально, тому це призвело до необхідності створення інтегративного курсу який би в узагальненому вигляді знайомив учнів з головними поняттями і проблемами таких галузей сучасної науки, як суспільствознавство, людинознавство саме на досягнення такої мети спрямований курс ліс.

Запровадження цього курсу обумовлено необхідністю збагачення учнів такими ідеями і переконаннями, без яких сьогодні не може обійтись жодна людина- це знання про саму людину, без яких, не може здійснитися її свідоме самовизначення. Не менш важливе значення мають знання про суспільство, різні сфери суспільного життя. Ці знання повинні сприяти не тільки розширенню кругозору учнів, але і їх соціальному самовизначенню, виробленню в них свідомої соціальної позиції, яка б характеризувалась соц. відповідальністю, гуманістичною і демократичною спрямованістю. Також курс покликаний для сформування у учнів особисте ставлення до цих всіх знань.

3.Дати характеристику основним вмінням та навичкам якими учні повинні оволодіти в процесі вивчення ліс

- вміння творчо застосувати отримані знання, для розвязання різноманітних соціальних проблем

- вміння самостійно знаходити інформацію, володіти простими методами збору інформації

- навчити гуртовній співпраці

- вміння захищати свої конституційні права і свободи

- оприлюднювати і відстоювати власну думку

- йти на розумні компроміси у випадку виникнення конфліктних ситуацій

4.Структура конспекту уроку

Конспект уроку:

Клас

Дата проведення

Тема уроку

Мета: а) дидактична дати учням знання

Б) розвиваюча розвинути певні вміння

В) виховнавоховати певні якості

Тип уроку:

Тип уроку

Обладнання та матеріали

Хід уроку:

Послідовність уроку виглядає так: 1)організація (присутність, готовність до уроку)

2) актуалізаціяопорних знань(перевірка дом. Завдання)

3) формулювання мети і завдання уроку

4) мотивація навчальної діяльності

5) вивчення нового матеріалу

6) закріплення нового матеріалу

7) підсумки уроку

8) повідомлення домашнього завдання

5. Типи уроків та їхня характеристика

1) Урок вивчення нового матеріалу мета оволодіти новими знаннями, навичками.

2) Урок формування та вдосконалення вмінь та навичок – метою є закріплення та усвідомлення раніше засвоєного матеріалу, та формування нових навичок і вмінь.

3) Урок використання застосувань умінь та навичок- можна проводити у формі гри, змагань. На практичну роботу повинно відводитись ціле заняття.

4) Урок закріплення знань- уточнення та закріплення попередньо засвоєних знань, умінь, навичок. Проводять зазвичай наприкінці вивчених розділів.

5) Урок систематизації і узагальнення знань – метою є встановлення рівня оволодіння учнями основними теоретичними знаннями, повторення вивченого матеріалу це підсумковий урок- підсумкова лекція, бесіда.

6) Урок перевірка та корегування знань – метою є у сформовані уміння і навички внести корективи. Функції уроку: контролююча, виховна, діагностуюча.

6. Форми уроків що є найбільш прийнятими при викладанні курсу Ліс.

1) Інтегровані уроки – дозволяють глибше опанувати тему, що вивчається. Переважно вони демонструють міжпредметний урок. На ньому присутні два або більше вчителя. Поділяються на три категорії: 1) Вступні, 2) вивчення нового матеріалу 3) Підсумкові.

На вступних подається загальна картина явищ, що буде вивчатись. На підсумкових пояснення учнями вже їм відому кількість фактів.

2)Урок-семінар – семінар проводиться після 2-3 уроків-лекцій.Завдання семінару перевірити якість засвоєння вивченого матеріалу. Навчитись працювати з підручником та додатковою лтературою. Завдання семінару полягає у підготовці учнів до самоосвіти, вироблення в них вміння і навиків самостійної роботи. Головною умовою семінару є допомога вчителя підготувати учню всі відповіді на запитання. На семінарі учні вчаться давати рецензії. Вміння рецензувати формує здатність аналізувати надану інформацію. Один з найефективніших прийомів що характеризує пізнавальну діяьність є дискусія.

3) Уроки-практикуми забезпечує проведення практичних робіт з використанням різних джерел інформації. Учні розширюють свої уявлення про вивчені явища і процеси.

4) Урок - - залік повідомляється за три тижні, вказується перелік тем і розділів, які треба опрацювати. Залік допомагає перевірити знання учнів. На залік для учнів готуються залікові картки всі учні з а урок мають бути опитані.

5) Урок-рольова гра. На таких уроках обговорюються різноманітні проблеми, учні вчаться доводити правильність своєї думкиі робити висновки. На папері записуються терміни данної теми, учням пропонується обрати собі професію із точки зору професії пояснити свою проблему.

6) Прес-конференція. Така форма уроку розвиває активність, пошукові здібності, вміння розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко її висвітлювати, конкретно відповідати на поставлені запитання.

7) Урок-гра Клас ділиться на три команди (Що? Де? Коли?) 1) вступне слово вчителя 2) розминка (повторення вивченого матеріалу) 3) вибирання арбітрів 4) гра 5) підведення підсумків 6) заключне слово.

7.Мотивація навчальної діяльності на уроках ліс її форми


Мотивація навчальної діяльності – метою є збудження інтересу учнів до обговорюваної теми і розумової активності підготовка до сприйняття нового матеріалу. Основними мотиваційними аспектами, до яких звертається вчитель є пізнавальний інтерес, проблематичність, практична цінність. До прийомів які найчастіше використовуються для мотивації належать: 1) звязок навчального матеріалу з реаліями життя, показання його практичного значення. 2) створення проблемної ситуації для розвязання якої потрібно засвоїти нове. 3) вплив на культурну сферу – використання творів мистецтва, художню літературу, використання порівнянь образів, ролові ігри.

8. Активні та інтерактивні методи пізнавальної діяльності.

активне навчання - це навчання, яке спрямоване на використання різних форм у навчанні і осмислення школярами того, що вони роблять. Для вчителя важливе не те, скільки знає учень, а чи в змозі він використовувати отримані знання у повсякденному житті. Вони повинні читати, писати, обговорювати, вирішувати проблеми, спостерігати, застосовувати нові знання та навички на практиці, коригувати свої дії з урахуванням зворотного зв'язку. Учнів необхідно залучати до розумових операцій вищого рівня - аналізу, синтезу, оцінюванню.

Одним із чинників, які підвищують ефективність навчання є групова робота з використанням інтерактивних методів. Суть цих методів у тому, що навчання відбувається завдяки взаємодії тих, хто навчається. Це співнавчання. суб’єктами якого є вчитель і учні. Учитель виступає лише як керівник розумової діяльності учнів, спрямовує її, допомагає, послуговуючись фактами, дійти певних висновків.

Інтерактивні методи, які застосовуються у навчально-виховній діяльності:

«Мозкова атака» — це ефективний метод колективного обговорення, пошуку рішень, що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми, вираження поглядів усіх учасників. Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання.

Асоціювання, або ґронування, — стратегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності.

«Джигсоу» — методична стратегія, згідно з якою учні працюють у групах, причому кожна вивчає окреме питання. Після вивчення інформації, проведення досліджень кожна група складає свій малюнок, схему і представляє її всьому класу, навчаючи при цьому інших.

П'ятихвилине ессе використовується наприкінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб дати можливість учителю проаналізувати, що відбувається в класі на інтелектуальному рівні.

Ці відповіді вчителі використовують під час планування наступного уроку.

Сьогодні є всі підстави стверджувати, що така організація уроку, де за основу береться пізнавальний інтерес - це перше приближення до формування пізнавальної активності учнів. Безумовно, функція засвоєння знань із творчим підходом завжди актуальна, і нам потрібно зберегти її високий рівень, щоб поступово виробити потребу в самостійному опануванні знаннями, інформацією. 

9. Розвиток критичного мислення в процесі вивчення шкільного курсу Ліс

Критичне мислення є антиподом догматичному. Воно піднімає людину до рівня Людини, якою не можна маніпулювати, яка не боїться мислити, оцінювати, порівнювати. Тому розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині, а є незаперечною умовою суспільного прогресу. інтегрований курс " людина, суспільство”, який реалізує інтегративні зв’язки різних предметів і сприяє актуалізації особистісних цінностей, сприяє не лише оволодінню і систематизації знань учнів про світ, природу, людину, суспільство, а й виробленню особистісно-ціннісного ставлення до світу, формуванню активної життєвої і соціальної позиції старшокласників, їх світоглядної культури. інтегрований курс "Світ, людина, суспільство” є дієвим засобом формування світоглядної культури старшокласників. Цей курс дає можливість інтегрувати у цілісну систему знання природничого, суспільного, людинознавчого характеру, життєвий досвід особистості, забезпечити не лише систематизацію знань, а й вироблення у них особистісного ставлення до світу, усвідомлення свого місця у ньому. Отже, інтегрований курс "Світ, людина, суспільство” активізує світоглядне мислення, формує переконання, забезпечує цілісність світосприйняття, робить сформований у підлітковому віці світогляд дієвим, розвиває соціальну компетентність, активність, формує уміння життєтворчості.

10 Аналіз уроку

Аналіз уроку здійснює ряд функцій:

• контрольну (допоміжну),

• навчальну (основну) ,

• виховну (надає допомогу вчителю у визначенні напряму самоосвіти та самовиховання).

Аналіз уроку повинен починатися самоаналізом і закінчуватися самооцінкою, конкретними вимогами вчителя до самого себе.

САМОАНАЛІЗ УРОКУ

При самоаналізі вчитель дає коротку характеристику проведеному уроку, меті, яку ставив, аналізує їх досягнення, обсяг змісту матеріалу та якість його засвоєння учнями, застосовувані методи та їх оцінку, активність учнів і прийоми організації їхньої праці, самооцінку якостей і сторін своєї особистості (мова, логіка, характер стосунків з учнями). Усяка методика уроку є виправданою, якщо вона дає максимальний навчальний і виховуючий ефект, відповідає силам і здібностям даного вчителя.

АНАЛІЗ УРОКУ

При аналізі уроку вчителя необхідно враховувати його індивідуальність, особливості, здібності, сильні сторони. Не можна нав'язувати загальні, однакові рекомендації, прийоми, методи. Що годиться для одного, недоцільно для іншого. Усякі рекомендації з поліпшення проведення уроків повинні обов'язкового спиратись на досягнення вчителя, на його сильні сторони. Недоліки та слабкості треба пояснити таким чином, щоби було ясно, як треба працювати над собою. При аналізі уроків важливо заохочувати їх творче проведення, спонукати вчителя до самостійної розробки структури та методики уроку, виходячи зі змісту матеріалу, дидактичних і виховних задач, рекомендацій науки та своїх власних можливостей.

Аналіз уроку може проводитись окремою особою (методистом, інспектором, директором, завучем) та групою осіб, до якої входять представник адміністрації школи, товариші по роботі, передові вчителі. Груповий аналіз уроку необхідний і як засіб навчання вчителів комплексному підходу до методики навчання, як спосіб обміну досвідом, його узагальнення. При груповому аналізі можливий більш глибокий підхід до оцінки дій учителя й учнів, більш об'єктивна самооцінка. Можна не погодитися з думкою однієї людини, але не можна не погодитись, коли на ті чи інші недоліки вказують усі.

11. метод проектів у вивченні суспільних дисциплін.

Проектна діяльність – одна з найперспективніших складових освітнього процесу, тому що створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, формує всі необхідні життєві компетенції. Самостійне здобування знань, систематизація їх, можливість орієнтуватися в інформаційному просторі, бачити проблему і приймати рішення відбувається саме через метод проекту.

Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту. Основою методу проектів є розвиток критичного мислення, пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі. Цей метод завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку вони виконують протягом певного відрізка часу. Метод проектів завжди припускає розв’язування деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконаних проектів повинні бути "відчутними”, тобто, якщо це теоретична проблема, то конкретне її розв’язання, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження.

Таким чином, проектування може стати засобом соціального й інтелектуально-творчого саморозвитку всіх суб’єктів освіти (учнів, учителів, батьків), а в більш вузькому розумінні — засобом розвитку проектних здібностей. Робота над проблемною темою викликала необхідність вивчення національного й міжнародного передового досвіду, створення матеріально-технічної бази (комп’ютерні класи, підключення до мережі Інтернет тощо), загального оновлення змісту освіти.

Категорія: Інше - різне | Додав: djkvinta (21.05.2012)
Переглядів: 792 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Адміністрація
Пишіть
Ваші пропозиції,
чи питання
на
e-mail: kvinta77777@gmail.com
РАДІО Dj Kvinta
RADIO MELOMAN
СЛУХАТИ
Категорії розділу
Навчання [40]
Шпаргалки, підготовка до екзаменів, статті
Реклама - Ваші повідомлення [0]
Інше - різне [73]
Філософія (СПЕЦІАЛІСТ) [0]
Пошук
Наше опитування
Який стиль музики вам найбільше подобається??
Всього відповідей: 185
Друзі сайту
Статистика

Copyright MyCorp © 2024
Безкоштовний хостинг uCoz