Неділя, 22.10.2017, 22:59
Вітаю Вас Простой прохожий | RSS
Музика та навчання - сайт Dj Kvinta
Головна » Статті » Навчання » Релігієзнавство

Релігієзнавство
Біблійна археологія.

4. Кумранські рукописи


Кумранські рукописи (Сувої Мертвого моря) — назва манускриптів, виявлених, починаючи з 1947 року, в печерах Кумрану, в печерах вади Мурабба'ат (на південь від Кумрану), в Хірбет-Мірде (на північний захід від Кумрану), а також у ряді інших печер Юдейської пустелі та в Массаді. Дослідження рукописів підтвердило, що, принаймні, деякі з них були написані саме в кумранській громаді [1].

Зміст

Кумранські сувої написані в основному івритом, частково — арамейською; зустрічаються фрагменти грецьких перекладів біблійних текстів. Іврит небіблійних текстів був літературною мовою епохи Другого Храму; деякі фрагменти написані післябіблійним івритом. В основному застосовується квадратний єврейський шрифт, прямий попередник сучасного друкарського шрифту. Основний матеріал для письма— пергамент з козячої або овечої шкіри, зрідка папірус, частина рукописів виконана видавлюванням на аркушах міді; для останніх, пізніше згорнутих у сувої для упакування в глечики, довелося сконструювати спеціальний пристрій для розрізання на фрагменти, оскільки через неминучу корозію розгортання сувою загрожувало його повним руйнуванням. Чорнила вугільні (за єдиним винятком апокрифа Книги Буття). Палеографічний дані, зовнішні ознаки, а також радіовуглецевий аналіз дозволяють датувати основний масив цих манускриптів періодом від 250 року до н. е.. до 68 року н. е.. (період пізнього Другого Храму) і розглядати їх як залишки бібліотеки кумранської громади.

За змістом кумранські рукописи можна розділити на три групи: біблійні тексти (близько 29% від загальної кількості рукописів), апокрифи і псевдоепіграфи, література кумранської громади.

Значення для біблеїстики

У період між 1947 та 1956 роками в одинадцяти Кумранських печерах було виявлено більше 190 біблійних сувоїв. В основному це невеликі фрагменти книг Старого Завіту (всіх, окрім книг Есфірі та Неємії). Також знайдений один повний текст книги Ісаї — 1QIsa a . Крім біблійних текстів, цінна інформація міститься також в цитатах небіблійних текстів, наприклад, пешарім.

З погляду свого текстуального статусу, біблійні тексти, знайдені в Кумрані, належать до п'яти різних груп.

Тексти, написані членами кумранської громади. Ці тексти відрізняються особливим орфографічним стилем, характерним додаванням численних матрес лекціоніс, що полегшують читання тексту. Ці тексти складають близько 25% біблійних сувоїв.

Протомасоретські тексти. Ці тексти близькі до сучасного Масоретського тексту і складають близько 45% всіх біблійних текстів.

Прасамаритянські тексти. Ці тексти повторюють деякі особливості самаритянського П'ятикнижжя. Можливо, один з текстів цієї групи став основою для самаритянського П'ятикнижжя. Ці тексти складають 5% біблійних манускриптів.

Тексти, близькі до давньоєврейського джерела Септуагінти. Ці тексти мають велику схожість з Септуагінтою, наприклад, щодо розташування віршів. Однак, тексти цієї групи значно відрізняються один від одного, не утворюючи таку близьку за змістом групу, як попередні. Такі сувої складають 5% кумранських біблійних текстів.

Інші тексти, що не мають подібності з жодною з перерахованих вище груп.

До кумранських знахідок аналіз біблійного тексту спирався на середньовічні манускрипти. Кумранські тексти значно розширили знання про текст Старого Завіту періоду Другого Храму.

Невідомі раніше читання допомагають краще зрозуміти багато деталей тексту Старого Завіту.

Текстуальне різноманіття п'яти груп текстів, описаних вище, дає уявлення про множинність текстуальних традицій, що існували в період Другого Храму.

Кумранські сувої надали цінну інформацію про процес текстуальної передачі Старого Завіту в період Другого Храму.

Підтверджено надійність давніх перекладів, насамперед, Септуагінти. Знайдені сувої, що належать до четвертої групи текстів, підтверджують правильність раніше зроблених реконструкцій староєврейського оригіналу Септуагінти.

Мова кумранських рукописів

Величезну роль у вивченні історії мови іврит відіграють тексти, створені самими членами кумранської громади. Найважливішими з цієї групи є «Статут» (1QSa), «Благословення» (1QSb), «Гімни» (1QH), «Коментар на Авакума» (1QpHab), «Сувій Війни» (1QM) і «Храмовий сувій» (11QT) . Мова «Мідного Сувою» (3QTr) відрізняється від мови цих документів і може потрактована як розмовна мова того часу, що передувала мішнаїтського івриту.

Мова інших документів, створених членами громади, з одного боку, за лексикою близька до раннього біблійного івриту. З іншого боку, риси, загальні для пізнього біблійного івриту та мішнаїтського івриту, відсутні в мові кумранських рукописів (кумранського івриту). На підставі цього вчені припускають, що члени кумранської громади в письмовій та, можливо, усній мові свідомо уникали тенденцій, характерних для розмовної мови того часу, таких як, наприклад, вплив арамейських діалектів . Можливо, щоб захистити себе від зовнішнього світу, члени секти використовували термінологію, засновану на біблійних виразах, символізуючи цим повернення до «чистої» релігії покоління Виходу.

Таким чином, кумранський іврит не є перехідною ланкою між пізнім біблійним та мішнаїтським івритом, а утворює окрему гілку в розвитку мови.

Невідомі сувої

Можливо, ще не всі збережені сувої Мертвого моря потрапили в руки до вчених. Вже після завершення публікації серії DJD, в 2006 році, професор Ханан Ешель представив наукової громадськості до того часу невідомий кумранський зшиток, що містить фрагменти книги Левит. На жаль, сувій не був виявлений при нових археологічних розкопках, а випадково вилучений поліцією в місцевого контрабандиста: ні він, ні поліція не підозрювали про істинну цінність знахідки, поки запрошений на експертизу Ешель не встановив його походження. Цей випадок в черговий раз нагадує про те, що істотна частина сувоїв Мертвого моря може перебувати в руках розкрадачів і торговц


5.Туринська плащаниця та її докази автентичності.

Особливої згадки заслуговує і так звана Туринська Плащаниця, котра з 1578 зберігається в м. Турині (Італія), куди вона була перенесена з Шамбері. Історія її документально простежується до 14 століття. Плащаниця представляє собою шматок полотна розміром 4,3 на 1,1 м. На ній видно неясні контури фігури високої людини. У 1898 італійський фотограф Ф. С. Піа зробив з неї знімок, негатив якого несподівано виявився позитивним зображенням. Кожна його деталь відповідала євангельським оповіданням про Страсті: пробиті руки і ноги, садно на плечах, синці на голові, пробита груди. Лик, який відображений на Плащаниці, дивно нагадує лик Христа у традиційній іконографії. Комісії учених не знайшли на тканині жодних слідів фарби або взагалі відбитка штучного походження, хоча залишається загадкою, яким чином відбиток виник.

На думку англійського вченого Яна Вілсона, Плащаниця була збережена першими християнами і спочатку зберігалася в Сирії, у м. Едесі (де іменувалася Нерукотворний образ). Потім вона була перенесена до Константинополя і в 1204 викрадена звідти хрестоносцем Де Шарне.

Багато вчених переконані, що Плащаниця — це справжній погребальний саван Христа [2]


Географія релігії.

1.Основні проблеми та завдання географії релігій.


Під релігією розуміють духовний феномен, який виражає не лише віру людини в існування надприродного Начала, що є джерелом буття всього існуючого, а й виступає дія неї засобом спілкування з ним, входження в його світ. В сучасну епоху релігія посідає важливе місце у житті окремої людини й суспільства загалом.

В ході історичного розвитку людства поступово формувалися світові - монотеїстичні - релігії, які подолали етнонаціональні межі й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох народів, є християнство, іслам, буддизм. Часто вчені відносять до світових релігій також індуїзм.

Географія релігії - розділ релігієзнавства, що вивчає роль природного фактора у появі й поширенні релігій в різних країнах і регіонах земної кулі, досліджує просторово - часові закономірності взаємодії релігійного феномена із зовнішнім середовищем.

Географічні аспекти вивчення релігії є дуже давніми - вони сягають часів давньогрецького історика Геродота. Предмет географії релігії уперше сформулював І. Кант, визначивши його як взаємодію «релігія - зовнішнє середовище». Із погляду Канта, цей розділ релігієзнавства мусить вивчати окремі конфесії, їх існування в конкретних природних, соціально - культурних, етнічних, економічних умовах різних країн; досліджувати вплив певних релігій на етнокультурні процеси в них і зворотну дію зовнішніх умов на релігію в ході її поширення.

Загальним об'єктом дослідження географії релігії є релігійна сфера - це віруючі, їхні релігійні організації.

Сучасна географія релігії має завдання дати наявну релігійну карту світу; спрогнозувати перспективи її зміни; розкрити залежність певних релігій від умов конкретних географічних регіонів; передбачити появу там нових релігій. Вона розглядає географічний аспект виникнення і подолання міжконфесійного протиборства виявляє взаємозв'язок етнічного та конфесійного в релігійній мобільності тощо.

2.Предметно-об'єктна сутність географії релігії

Географія релігій розглядає питання просторового поширення релігій не відємного зв’язку з культурними чинниками.

Географія релігій в своєму дослідженні розглядає ряд предметних досліджень:

- релігія як духовний феномен;

- релігія як культурний феномен;

- релігія як соціальний феномен , який проявляється у тому, що релігія була виразником суспільних настроїв.

Предмет географії релігії уперше сформулював І. Кант, визначивши його як взаємодію «релігія -зовнішнє середовище». Із погляду Канта цей розділ релігієзнавства мусить вивчати окремі конфесії, їх існування в конкретних природних, соціально -культурних, етнічних, економічних умовах різних країн; досліджувати вплив певних релігій на етнокультурні процеси в них і зворотну дію зовішніх умов на релігію в ході її поширення.

Загальним об'єктом дослідження географії релігії є релігійна сфера - це віруючі, їхні релігійні організації.


3. Історично - географічні закономірності поширення.

Існує тісний зв'язок між появою і розвитком релігій та певним етнічним підґрунтям, конкретним географічним середовищем. На виникнення, поширення релігій, їхній зміст і форми впливають природні умови буття певного етносу: ландшафт; особливості клімату, рослинного та тваринного світів; наявність чи відсутність річок, морів; специфіка грунту та його родючість тощо.Релігійний світогляд не тільки визначає культурно-побутові відмінності та особливості демографічних процесів, а також впливає на політичне і соціально-економічне становище країн і регіонів.

Згідно з останніми даними зараз у світі проживає 2,1 млрд християн, 1,3 млрд мусульман, 900 млн індуїстів, 394 млн даосистів, 376 млн буддистів і 1,1 млрд атеїстів.Третина жителів планети (31,43%) — християни. Більше половини з них належать до Католицької Церкви (1,15 млрд чоловік).Проте католицизм є основною релігією в багатьох європейських країнах (Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Австрія, Бельгія, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Хорватія, Ірландія, Мальта тощо).Усього в 21 державі Європи католики становлять більшість населення, у Німеччині, Нідерландах і Швейцарії — половину. У західній півкулі католицизм розповсюджений у всій Південній і Центральній Америці, а також у Канаді та США. В Азії католики переважають на Філіппінах і в Східному Тиморі, велика кількість католиків у В’єтнамі, Південній Кореї та Китаї. На Близькому Сході багато католиків у Лівані (мароніти та ін.).В Африці проживає, за різними оцінками, від 110 до 175 млн католиків. Православ’я сповідують близько 300 млн чоловік. У сучасному світі до країн з більшістю православного населення належать: Росія, Україна, Білорусь, Болгарія, Греція, Грузія, Кіпр, Македонія, Молдова, Румунія, Сербія, Чорногорія. Також Православ’я помітно присутнє у Боснії та Герцеговині, Фінляндії, Казахстані та на Алеутських островах американського штату Аляска. Крім того, його сповідують в Естонії, Латвії, Киргизії та Албанії. Наприкінці XX ст. однією із зон порівняно швидкого поширення Православ’я стають Африка на південь від Сахари, а також Південно-Східна Азія та Південна Корея. Водночас важливо відзначити, що Православ’я присутнє в більшості країн світу. Приблизна кількість тих, хто сповідує протестантизм, — 720 млн. Ця конфесія є переважаючим віросповіданням у скандинавських країнах, США, Великобританії, Австралії, Новій Зеландії. У Німеччині, Нідерландах, Канаді, Швейцарії протестантизм є одним із двох переважаючих віросповідань (поряд з католицизмом). в Індії, буддизм поступово поширився по всій Азії: до Центральної Азії, Тібету, Шрі Ланки, Південно-Східної Азії, а також до країн Східної Азії, - Китаю, Монголії, Кореї та Японії. Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організації - Всесвітнє Братерство буддистів (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) і Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія).В Україні за державною статистикою налічується 42 буддійські громади та 2 центри. З понад 120 країн світу, в яких існують мусульманські громади, в 33 країнах мусульмани складають більшість населення (Північна Африка, країни Аравії, Туреччина, Іран, Ірак, Пакистан, Афганістан і інші).


4. Географічна карта християн.

Третина жителів планети (31,43%) — християни. Більше половини з них належать до Католицької Церкви (1,15 млрд чоловік).

Проте католицизм є основною релігією в багатьох європейських країнах (Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Австрія, Бельгія, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Хорватія, Ірландія, Мальта тощо).Усього в 21 державі Європи католики становлять більшість населення, у Німеччині, Нідерландах і Швейцарії — половину. У західній півкулі католицизм розповсюджений у всій Південній і Центральній Америці, а також у Канаді та США. В Азії католики переважають на Філіппінах і в Східному Тиморі, велика кількість католиків у В’єтнамі, Південній Кореї та Китаї. На Близькому Сході багато католиків у Лівані (мароніти та ін.).В Африці проживає, за різними оцінками, від 110 до 175 млн католиків.

Православ’я сповідують близько 300 млн чоловік. У сучасному світі до країн з більшістю православного населення належать: Росія, Україна, Білорусь, Болгарія, Греція, Грузія, Кіпр, Македонія, Молдова, Румунія, Сербія, Чорногорія. Також Православ’я помітно присутнє у Боснії та Герцеговині, Фінляндії, Казахстані та на Алеутських островах американського штату Аляска. Крім того, його сповідують в Естонії, Латвії, Киргизії та Албанії. Наприкінці XX ст. однією із зон порівняно швидкого поширення Православ’я стають Африка на південь від Сахари, а також Південно-Східна Азія та Південна Корея. Водночас важливо відзначити, що Православ’я присутнє в більшості країн світу.

Приблизна кількість тих, хто сповідує протестантизм, — 720 млн. Ця конфесія є переважаючим віросповіданням у скандинавських країнах, США, Великобританії, Австралії, Новій Зеландії. У Німеччині, Нідерландах, Канаді, Швейцарії протестантизм є одним із двох переважаючих віросповідань (поряд з католицизмом).

5. Буддизм та іслам особливості поширення.

Іслам налічує бл. 1 млрд. вірних (дві головні гілки – сунніти і шиїти), які складають більше 20% населення Азії і 49% – Африки, в 35 країнах є переважною більшістю. Іслам завжди будувався на концепції злиття та поєднання духовної та світської влади. І зараз в 28 афро-азіатських державах іслам визнаний державною (офіційною) релігією, деякі з них іменуються ісламськими (Іран, Афганістан, Мавританія). Активно діють ісламські партії та напівлегальні організації типу "братів-мусульманів”. В ісламських державах чинною є система мусульманського права та судочинства (шаріат). В цілому політична роль і активність ісламу останнім часом зростає. Активно діє Організація ісламської конференції, яка об’єднує 55 держав. У сучасному світі іслам займає друге місце за чисельністю послідовників (більше 800 мільйонів чоловік), більшу частину мусульман (90%) становлять суніти. Шиїти становлять більшість, лише в Іраку та Ірані. З понад 120 країн світу, в яких існують мусульманські громади, в 33 країнах мусульмани складають більшість населення (Північна Африка, країни Аравії, Туреччина, Іран, Ірак, Пакистан, Афганістан і інші). У ряді держав Азії та Африці іслам визнаний державною або офіційною релігією, в деяких слово «ісламський» включено у тому назву.

У багатьох країнах, де поширений іслам, діють мусульманські політичні партії і громадські організації, нерідко грають важливу роль в політичному житті. Існують і ціла мережа міжнародних ісламських організацій (Організація ісламської конфедерації, ліга ісламського світу та інші), що діють як на державній, так і на неурядовій основі. Деякі з них зосередили свою діяльність у релігійному - культурній сфері, частина - в політичній, деякі у сфері економіки.Іслам в Україні. Представлений лише одним із його напрямів — сунізмом.Віруючі мусульмани об'єднані у 255 релігійних громад, більшість з яких функціонують у Криму та інших областях півдня України. Представницькою є й мусульманська громада Києва.

Буддизм є державною релігією в Таїланді, поширений в інших країнах Східної та Південно-Східної Азії; в формі ламаїзму панує в Бутані і Тібеті, Монголії, Калмикії, Бурятії, Туві. Діє міжнародна організація Всесвітнє братство буддистів, активну миротворчу діяльність проводить глава тібетських буддистів далай-лама XІV, але все ж таки значної політичної ролі буддизм не відіграє. Виникнувши в Індії, буддизм поступово поширився по всій Азії: до Центральної Азії, Тібету, Шрі Ланки, Південно-Східної Азії, а також до країн Східної Азії, - Китаю, Монголії, Кореї та Японії. Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організації - Всесвітнє Братерство буддистів (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) і Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія).В Україні за державною статистикою налічується 42 буддійські громади та 2 центри, один монастир з пят'ю ченцями, є 35 служителів цієї релігії. Працює інтернет-форум "Буддизм в Україні".


6.Географічні особливості національних релігій. Національні релігії:

1. Ранні національні релігії: релігія Стародавнього Єгипту, релігія народів Дворіччя, релігії Стародавньої Індії (ведична, брахманізм), давньогрецька релігія, релігія Стародавнього Риму, релігії доколумбової Америки та ін.

2. Пізні національні релігії: іудаїзм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм.Іудаїзм — одна із древніх релігій, що збереглася до наших днів. Прихильники іудаїзму проживають на всіх континентах Землі. У світі проживає 13,5 млн. євреїв Великобританія — 450 тис., Італія — 30 тис, Франція — 535 ти, Австрія — 8 тис, Нідерланди — 30 тис, Швейцарія — 21 тис, Німеччина — 20 тис, Греція — 6 тис, невеликі групи по кілька тисяч у Польщі, Чехії, Словаччині, Болгарії, Румунії..Азія: Іран — ЗО тис, Турція — 40 тис, Ліван — 3 тис, невеликі групи майже у всіх країнах Південно-Західної Азії В Ізраїлі більша частина населення сповідує іудаїзм, де він оголошений державною релігією.Африка: Марокко — 48 тис, у Ефіопії один із народів агау додержується іудаїзму — 30 тис.Канада — 280 тис 5,7 млн. -у Нью-Йорку з передмістями — 2,4 млн., у Лос-Анджелесі — 535 тис, Філадельфії — 330 тис, Чікаго — 270 тис.Зороастри́зм —- стародавнє пророцьке віровчення, в основі якого знаходиться проповідь давньоіранського пророка Заратрустри.Громади зороастрійців існують також в Ірані.Цікавість до свого зороастрійського минулого проявляють також сусідні з Іраном країни Центральної Азії, такі як Таджикистан і Узбекистан. Загалом станом на 2004 кількість зороастрійців у світі оцінювалася в межах від 145 тис. до 210 тис. В англомовній Америці налічується за оцінками 18-25 тис. зороастрійців як індійського, так і іранського походження. 3,5 тис. зороастрійців живуть в Австралії. Синто́їзм— стародавня політеїстична релігія мешканців Японського архіпелагу. В її основі лежать анімістичні, фетишстичні, тотемістичні вірування, які склалися у середовищі різних етнічнографічних груп Японії. Вона оформилася у релігійну систему під впливом материкової релігійно-філософської думки (буддизму, даосизму і конфуціанства) та зусиль японських політичних кіл.Даоси́зм — китайське традиційне вчення, в якому присутні елементи релігії, містики, гадань, шаманізму, медитацій, а також традиційна філософія і наука..Індуїзм — це третя за кількістю послідовників релігія у світі після християнства та ісламу. Індуїзм сповідує більш 1 млрд. людей, з яких близько 950 млн. проживають в Індії та Непалі. прихильники індуїзму становлять значну частину населеня є Бангладеш, Бахрейн, Бутан, Гаяна, Індія, Катар, Кувейт, Малайзія, Маврикій, Непал, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Реюньйон, Сінгапур, Суринам, Тринідад і Тобаго, Фіджі та Шрі Ланка. Індонезію та Пакистан. Джайні́зм— релігійно-філософське вчення, що виникло в Індії приблизно в VI столітті до н. е., поширене в сучасній Індії та Шрі-Ланці. дуже впливова в Індії, де їх нараховується приблизно 4,9 млн., релігія. Сикхі́зм — релігія, заснована у Пенджабі, налічує близько 22 млн. членів, з яких 83 % мешкає в Індії, 76 % індійских сикхів живуть у Пенджабі. Конфуціа́нство — китайська етично-філософська школа, основа китайського способу життя, принцип організації суспільства, Китаю, Японії, В'єтнамі, Кореї.

7. Китайські релігії: основи віровчення, культу й поширення

Конфуцій розглядав Бога як Бога-Отця, а людей, як його дітей, які повинні любити Бога синівською любов'ю, а один одного як братів та сестер. Конфуцієм було розроблено "золоте правило" моральності: "Роби завжди так, як хотів би, щоб робили тобі. Не роби іншим те, чого не бажаєш собі". На його думку людина має пізнати існуючий лад і суворо дотримуватись його порядків. Держава, яка забезпечує цей лад, - вища над усе, особа - ніщо перед державою. Конфуцій не заперечував війн у вирішенні міждержавних проблем, але вважав можливою альтернативу їм - поширення на ці країни його вчення, яке б забезпечило безконфліктну гармонію під егідою китайських імператорів. Людина для Конфуція - це завжди "людина культури". Якщо вона не гуманна, якщо нема в ній людинолюбства, то це не людина, це лише подоба її.

У своєму вченні Конфуцій показував, що ідеал життя не в загробному світі, а в цьому, сьогоднішньому дні. В кожному вчинку є святість, в кожному нашому жесті, погляді є відлуння святого, і все це присутнє тут і зараз. Державу мають очолювати мудрі люди і особистим прикладом виховувати підлеглих.Основою суспільних відносин вважав гуманність -жень. Це:1. повага до батьків; 2. повага до старших за віком і вищих за суспільним становищем; 3.вірність, відданість; 4. прощення; 5. доброчесність; 6. знання; 7. хоробрість; 8. шанобливість;9. великодушність; 10. вірність; 11. кмітливість; 12. доброта.

Даосизм (31,2 млн прихильників) виник у Китаї одночасно з вченням Конфуція як самостійна філософська доктрина. Засновником філософії даосів вважається давньокитайський філософ Лао-цзи, попередник Конфуція. В центрі доктрини Лао-цзи — вчення про великого Дао, загальний Закон і Абсолют. Дао панує всюди і в усьому необмежено. Його ніхто не створив, але все походить від нього. Пізнати Дао, йти за ним, злитись з ним — у цьому зміст, мета і щастя життя.Життя і смерть — поняття відносні, але наголошувалося в житті, на тому, як його слід організувати. Наголошується на довголіття (800— 1200 років) і навіть безсмертя, яких можуть досягти праведні відлюдники, що приєдналися до Дао.Даосизм пропонує особливий шлях досягнення безсмертя. Той, хто прагне досягти безсмертя, повинен насамперед намагатися створити для усіх духів-манад такі умови, щоб вони не бажали залишити тіло. Це досягається, як вважають даоси, обмеженням у їжі — шлях, до кінця вивчений індійськими аскетами-відлюдниками. Кандидат у безсмертя повинен був відмовитися спочатку від м'яса і вина, потім взагалі від будь-якої грубої їжі, потім від овочів і зерна, які зміцнюють матеріальне начало в організмі.

Другий важливий елемент досягнення безсмертя фізичні й дихальні вправи. Щоб стати безсмертним, кандидат повинен був здійснити не менш як 1200 доброчесних актів, при цьому навіть один аморальний вчинок зводив все нанівець. Людина не вмерла, але зникла, залишила свою тілесну оболонку, дематеріалізувалася, піднялась на небо, стала безсмертною. Поширене також у Японії, Кореї, В'єтнамі.Громади даосів діють у різних країнах світу є вони і в україні зокрема в києві.

8.Релігійна карта світу.

Згідно з останніми даними зараз у світі проживає 2,1 млрд християн, 1,3 млрд мусульман, 900 млн індуїстів, 394 млн даосистів, 376 млн буддистів і 1,1 млрд атеїстів.Третина жителів планети (31,43%) — християни. Більше половини з них належать до Католицької Церкви (1,15 млрд чоловік).

Проте католицизм є основною релігією в багатьох європейських країнах (Франція, Італія, Іспанія, Португалія, Австрія, Бельгія, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Хорватія, Ірландія, Мальта тощо).Усього в 21 державі Європи католики становлять більшість населення, у Німеччині, Нідерландах і Швейцарії — половину. У західній півкулі католицизм розповсюджений у всій Південній і Центральній Америці, а також у Канаді та США. В Азії католики переважають на Філіппінах і в Східному Тиморі, велика кількість католиків у В’єтнамі, Південній Кореї та Китаї. На Близькому Сході багато католиків у Лівані (мароніти та ін.).В Африці проживає, за різними оцінками, від 110 до 175 млн католиків.

Православ’я сповідують близько 300 млн чоловік. У сучасному світі до країн з більшістю православного населення належать: Росія, Україна, Білорусь, Болгарія, Греція, Грузія, Кіпр, Македонія, Молдова, Румунія, Сербія, Чорногорія. Також Православ’я помітно присутнє у Боснії та Герцеговині, Фінляндії, Казахстані та на Алеутських островах американського штату Аляска. Крім того, його сповідують в Естонії, Латвії, Киргизії та Албанії. Наприкінці XX ст. однією із зон порівняно швидкого поширення Православ’я стають Африка на південь від Сахари, а також Південно-Східна Азія та Південна Корея. Водночас важливо відзначити, що Православ’я присутнє в більшості країн світу.

Приблизна кількість тих, хто сповідує протестантизм, — 720 млн. Ця конфесія є переважаючим віросповіданням у скандинавських країнах, США, Великобританії, Австралії, Новій Зеландії. У Німеччині, Нідерландах, Канаді, Швейцарії протестантизм є одним із двох переважаючих віросповідань (поряд з католицизмом).

Щодня у світі стає на 300 атеїстів менше, зате кількість християн щодня збільшується в середньому на 80 тисяч, причому кількість католиків щодня зростає на 31 тисячу.

Виникнувши в Індії, буддизм поступово поширився по всій Азії: до Центральної Азії, Тібету, Шрі Ланки, Південно-Східної Азії, а також до країн Східної Азії, - Китаю, Монголії, Кореї та Японії. Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організації - Всесвітнє Братерство буддистів (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) і Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія).В Україні за державною статистикою налічується 42 буддійські громади та 2 центри, один монастир з пят'ю ченцями, є 35 служителів цієї релігії. Працює інтернет-форум "Буддизм в Україні".

З понад 120 країн світу, в яких існують мусульманські громади, в 33 країнах мусульмани складають більшість населення (Північна Африка, країни Аравії, Туреччина, Іран, Ірак, Пакистан, Афганістан і інші).

Власне іудаїзм (США, Ізраїль, Франція, Росія та багато інших країн)

Індуїзм Індія, Непал, Бангладеш

9. Географія поширення новітніх рел. Течій.

Виникнення нових релігій, релігійних напрямків, культів — явище в історії релігій закономірне, є воно характерною, помітною ознакою і нашого часу. Нові, нетрадиційні релігії і культи виникли і поширилися починаючи з 60-х рр. у західному суспільстві — спочатку у США, згодом у Західній Європі. З 80-х рр. з'явилися вони і в Україні, викликавши спочатку жах або здивування громадської думки. Пройшов час, і тепер ми звикли до цього явища, часом навіть вважаючи його ознакою цивілізованості.

Дослідники називають багато причин виникнення нових і нетрадиційних релігій. Це — економічні труднощі, кризовий стан економіки, екологічні, демографічні проблеми, які спричиняють зміни у світогляді людей. Серед причин називають і консервативність традиційних релігій, які не мають ефективного механізму реагування на болючі питання сьогодення. Не можна не відзначити і такого фактору, як розширення контактів і взаємодії народів і країн, розширення інформаційного простору. Пошуки істини, нових цінностей, духовних орієнтирів, притаманних людському духові — також неабиякий фактор цього процесу.

Населення, що жило на території сучасної України, ніколи не було моно-релігійним. І на сьогодні в Україні близько 20 усталених релігійних течій і майже стільки ж їх різновидів. Відновлюються деякі забуті вірування, з'являються нові. Всього нараховується понад 50 напрямів. З цим релігійним плюралізмом ми вступили і в XXI століття. Хочеться вірити, що вступили толерантними ; і цивілізованими.

За даними Державного Комітету України у справах національностей і релігій станом на 1 січня 2008 року в Україні офіційно зареєстровано 1895 організацій новітніх релігійних течій, зокрема 1627 неохристиянських (серед них 613 належить Церкві Повного Євангелія, 173 – Українській Християнській Євангельській Церкві, 117 – Церкві Христа, 59 новоапостольських організацій, 55 організацій Церкви Ісуса Христа Святих останніх днів). В Україні офіційно діють 151 організацій неоорієнталістського спрямування (серед них крішнаїтських – 45, буддистських – 54), 116 громад рідновірських течій (з них 52 – РУНВіра). Серед загальної кількості діючих релігійних організацій всіх конфесій в Україні (33841) організації новітніх рухів складають біля 5,6 відсотків [1].

10. Релігійна карта україни


Найважливішою складовою релігійного життя в Україні є православ'я. Домінуючою в православ'ї є Українська православна церква, що перебуває в юрисдикції Московського патріархату. На сьогодні вона має 35 єпархій, в яких діють біля 8 тис. громад віруючих, налічує 105 монастирів , 14 духовних навчальних закладів, 37 періодичних видань, 2108 недільних шкіл та 16 братств. Церковну службу здійснюють більше як 6,5 тис. священиків. Найбільша концентрація громад УПЦ у Вінницькій (688), Хмельницькій (721), Закарпатській (527), Рівненській (497), Волинській (463) і Житомирській (461) областях.Українська православна церква Київського патріархату налічує 28 єпархій, близько 2,3 тис. організацій. Вона має 17 монастирів, 1743 священнослужителя, 13 духовних навчальних закладів, 19 періодичних видань та 507 недільних шкіл. Найбільше громад УПЦ-КП в Івано-Франківській (270), у Тернопільській (177), Волинській (187), Львівській (365), Рівненській (237) та в Київській (208) областях.Українська автокефальна православна церква має більше тисячі парафій, 78% яких — в галичанських областях України.

Української греко-католицької церкви. Переважна більшість парафій церкви — у Львівській (1424), Тернопільській (732), Івано-Франківській (647) та Закарпатській (289) областях.

римсько-католицька церква. Утворено Львівську архідієцезію як її духовний центр, а також Житомирську, Луцьку і Кам'янець-Подільську дієцезії. У підпорядкуванні нунція (посла) Апостольської столиці в Україні автономно діє структура РКЦ у Закарпатті.

Широко представлені в Україні церкви протестантського напряму. Вони мають релігійних організацій, в тому числі: християни-баптисти, християни віри євангельської (п'ятидесятники) , "Свідки Єгови" — , адвентисти сьомого дня, реформати , лютерани .

Громади Союзу об'єднань християн-баптистів найбільш поширені в Чернівецькій , Київській , Вінницькій , Хмельницькій , Черкаській областях. Всеукраїнський Союз християн віри євангельської (п'ятидесятники) більше всього має громад у Рівненській , Волинській та Тернопільській областях. Єговістські громади діють переважно в Закарпатській , Львівській та Івано-Франківській областях. Громади Церкви Адвентистів сьомого дня відносно рівномірно розміщені по Україні. Вирізняються за їхньою кількістю лише Чернівецька , Вінницька , Закарпатська , Київська і Черкаська області. Три лютеранські церкви — німецька, українська і шведська мають відповідно 36, 8 і 1 громаду.

Значно зросла в Україні чисельність мусульманських громад На сьогодні офіційно діють три зареєстрованих самостійних її центри — в Києві (Духовне управління мусульман України), в Донецьку (Незалежне духовне управління мусульман) та в Сімферополі.

Іудейські громади розміщені по Україні рівномірно. Вирізняються хіба що Закарпатська , Черкаська , Чернівецька і Вінницька області.

новітні релігійні течії діють переважно в Криму , в Запорізькій області . Функціонують громади всіляких рідновірських напрямів.
Категорія: Релігієзнавство | Додав: djkvinta (22.05.2012)
Переглядів: 1342 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Форма входу
Адміністрація
Пишіть
Ваші пропозиції,
чи питання
на
e-mail: kvinta77777@gmail.com
РАДІО Dj Kvinta
RADIO MELOMAN
СЛУХАТИ
Віджет
Категорії розділу
Філософія - все! [0]
Релігієзнавство [10]
Різні філософські дисципліни [16]
Логіка, Гносеологія, Етика та інше...
Психологія [5]
Інтелектуальна власність [9]
Пошук
Наше опитування
Який стиль музики вам найбільше подобається??
Всього відповідей: 156
Друзі сайту
Статистика
Реклама

Copyright MyCorp © 2017
Безкоштовний хостинг uCoz